День встановлено в Україні «… На підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов’язок на території інших держав…» згідно з Указом Президента України «Про День вшанування учасників бойових дій на території інших держав» від 11 лютого 2004 р. Цей день переважно зазначався як День закінчення збройної інтервенції до Афганістану без жодних святкувань чи церемоній. Хоча частиною суспільства неофіційно відзначалося як річниця завершення виведення радянських військ з Афганістану в 1989 р.

15 лютого християни східного обряду святкують Стрітення Господнє. Це одне із 12 найголовніших церковних свят у році

Стрітення є сороковим днем після народження Ісуса Христа. У цей день Діва Марія принесла немовля в Єрусалимський храм на посвяту. Там новонароджений Ісус вперше зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною, які одразу ж впізнали у малюкові нового Месію. Старцеві Симонеону було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського Спасителя. Побачивши Ісуса, він одразу ж заявив, що цей малюк – син Божий, спаситель людського роду. Його слова підтвердила пророчиця Анна. Стрітення офіційно почали відзначати у Візантійській імперії у 542 році за правління імператора Юстиніана. Свято символізує зустріч людства з немовлям Ісусом, зустріч Старого і Нового Завітів, а в народі також вважається, що в цей день зима зустрічається з весною. Саме слово «Стрітення» у старослов’янській мові означає «зустріч» або ж «радість».

Традиції на Стрітення

На Стрітення у церквах особливим чином святять воду і свічки. Стрітенська вода вважається такою ж сильною і цілющою, як і водохресна. Нею можна поїти хворих дітей, окропляти нові речі.

Якщо на Стрітення з дахів звисали бурульки – їх збирали і розтоплювали, додаючи у воду. Таку воду вважали цілющою, здатною вилікувати як рани чи внутрішні захворювання, так і вберегти від злого ока і відьмацьких чар. Нею освячували воїнів перед битвою, господарі кропили худобу на першому вигоні, а пасічники окроплювали вулики на початку сезону.

А Стрітенські свічки називали «громичними», бо їх запалювали під час грози, щоб уберегти будинок від біди. Освячену Стрітенську свічку запалювали, коли над домом гуляє страшна негода, коли виникали труднощі при пологах, коли у селі пожежа або катаклізм, коли людину схопить «чорна хвороба» (епілепсія), коли людина помирала (аби спокійніше перейти їй у світ інший).

Що не можна робити на Стрітення

Це велике християнське свято, тож у цей не можна лаятися, сваритися, прибирати, вишивати, прати, працювати в городі. Також не можна митися в лазні, оскільки це вимагає багато приготувань – колоти дрова, носити воду тощо.

Також не радили на Стрітення вирушати у далеку мандрівку. Через мінливу погоду в цей період мандрівника могли спіткати різні неприємності, тож люди колись остерігались далекої дороги. Існувало навіть прислів’я: «На Стрітення вирушиш у дорогу – скоро додому не повернешся».

На Стрітення уважно стежать за погодою: якщо день буде сонячним – слід чекати врожайного року, а якщо засніжить і вдарять морози – весна буде пізньою, дощовою та холодною. День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.

Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.

Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.

Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.

Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.

Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.

Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.



« Повернутися





Інформаційні партнери