Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day) — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня 17 листопада 1999 року в Парижі

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння і взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб, не задокументовані.

… У справі формування і захисту нашого інформаційного простору важливим є створення умов і преференцій для продукування і поширення власного культурного продукту, зокрема, українською мовою. Це складне завдання, у виконанні якого беруть участь Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Держкомтелерадіо, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, громадські організації, інтелектуальні центри, митці, активісти.

***

Напередодні свята ми зустрілися з кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри іноземних та української мов Оленою Миколаївною Гончаренко. У своїй розповіді вона, зокрема, зупинилась на таких важливих аспектах розвитку української мови, як-от:

Для сучасної людини мова має важливий чинник формування особистості. І сучасна людина, акцентуючи увагу на мову, самовиражається. І тому, коли вона не знає мови, це вже низький рівень самооцінки, невміння себе подати, невміння знайти комунікабельно співбесідника, тобто виявити себе і проявити інтерес до себе. Коли це втрачається, людина не розвивається. 

Особливість мови полягає в тому (особливо знання рідної мови), що це дає можливість розкрити свій потенціал. Це дуже важливо. Про це ще говорив мовознавець  Олександр Потебня. Він говорив, що дуже важливо ще змалечку плекати і формувати  знання рідної мови. Тоді відкриється цей творчий потенціал.

Важливість вивчення на державному рівні української мови ставить дуже багато завдань. Першорядне завдання – це формування спеціаліста. Формується спеціаліст на базі саме професійної лексики. І якщо він не знає, як правильно писати, в нього низький рівень грамотності, він не знає, як просто висловити свої думки, своє ставлення до того, що він чує на лекціях, на практичних заняттях. Тоді виявляється, він дуже «куца» людина, тобто він не може себе проявити. І тут же постає питання: а яким же чином ми можемо його підготувати?

 Так-от, у Криворізькому економічному інституті створені всі умови для того, щоб саме вивчити мову. Ми формуємо у студента три компетенції: мовну, комунікабельну і, головне, культурологічну. Чому важливо саме культурологічну? Знаючи, що мова – над усе: бо словники, посібники, підручники – все дається для того, щоб студент підготувався. Для комунікації створені методичні засоби і прийоми для формування навичок, у першу чергу, вони подаються через методи роботи. 

Якщо кабінетна система слугує не лише наочністю, а безпосереднім критерієм для того, щоб студент прийшов, узяв літературу, підготувався на практичних, то виявляється, що ми створюємо атмосферу творчої взаємної такої активної позиції студента. В першу чергу, це у нас і коперайдер, і міні-кейси, і флеш-моби, і презентації, і творчі надбання, і все те, що вони знають і вчили.

Студенти-першокурсники у першому семестрі за власним бажанням визначали творчість письменника і розповідали про той твір, який виражає їхню сутність. Мені дуже було приємно, що найбільш улюбленими у них були Ліна Костенко, Василь Стус, Валер’ян Підмогильний, Іван Багряний – на всіх факультетах. У школах вони їх вивчали і знають, і вважають, що це їм потрібно.

В умовах кабінетної системи нашого вузу проводяться консультації, підготовка наукових публікацій. Так, студентка Карина Бояковська  (група МН-17-1) разом з іншими взяла участь у Всеукраїнській конференції «Українство: динаміка сенсів і вимірів національного буття» (Кривий Ріг, 10 листопада 2017 р.), що відбулася на базі Донецького юридичного інституту МВС України. Її тема: «Мова як атрибут національної ідентичності в умовах двомовності Кривбасу».

Важливим етапом у формуванні усного і писемного мовлення наших студентів є довузівська підготовка – співпраця з учителями та учнями шкіл міста.  В рамках щорічного конкурсу  із захисту учнівських науково-дослідних робіт «Юний філолог» у Криворізькій ЗОШ № 118 цього року, 19 січня 2018 р., керувала секцією «Мистецтвознавство та фольклористика», а також  рецензувала творчі роботи учнів 9-11 класів КЗШ № 79: Анастасії Скорнякової «Використання метафорів у романі В.Шкляра  «Тінь сови», Валерії Гінцар «Використання односкладних речень у романі І.Багряного «Тигролови», Маргарити Павловської «Роль пейзажу в романі У.Самчука  «Марія». Сподіваюсь, що обдарована молодь стане окрасою нашого вузу.

Нині проводиться доброчинний збір  студентами 1-го курсу навчальної літератури для учнів Донбасу.  Всього зібрано та передано в Центр АТО 99 книг. Бажаючі можуть приєднатися до цієї акції.

  

(Повний текст інтерв’ю читайте у газеті «Вісті з економічного…» за лютий 2018 року, яка буде на сайті інституту після 25 лютого).

 



« Повернутися





Інформаційні партнери