Участь у ІІ Міжнародному науковому конгресі «Smart Society 2019» (м. Ченстохова, Польща) виявилася не лише корисною і пізнавальною в науковому сенсі, але цікавою і насиченою, з точки зору знайомства учасників конференції з культурним надбанням Польщі, природними й історичними пам’ятками Краківсько-Ченстоховської височини під час запропонованої організаторами екскурсії

Ще не зітерлись із пам’яті враження її учасників, і вони щиро діляться своїми думками з нашими читачами

Валентина Олексіївна Шайкан, професор:

— Це моє друга поїздка до Академії Полонійної. Перший раз я була в 2016 році на міжнародній конференції. А вже цього разу на ІІ Міжнародному конгресі з глобалістичних проблем, де розглядалися питання і з економіки, і культури, і комунікацій, і т.п. Я вражена географією учасників. Приємно, що вона набагато розширилась, і вже схід бере участь у конгресі (Узбекистан, наприклад). Мені цікаво було дізнатися про їх рівень наукових інтересів. Я побачили і зрозуміла, що співпраця з ними буде налагоджена.

Перший день роботи конгресу був найбільш плідний, тому що виступали представники і українські, і зарубіжні. Науковець із Волині розповіла про нові сорти зернових культур, які вони вирощують у себе. Ми отримали уявлення про особливості розвитку агрокультури на теренах Волині. Є таке побажання (на майбутнє) – почути про особливості агрокультурного господарства взагалі по регіонах всієї України. Тоді можна було б співставити, побачити досягнення чи недоліки, ознайомитись із проблою взагалі.

Хочу зазначити, що змінилася в кращий бік культура праці, спілкування. Вони стали більш вимогливими, особливо у знанні мови: ми повинні володіти польською мовою. Якщо не знаєте польської – знайте англійську. Тому іноді виникали проблеми контактів. Перші труднощі виникли, коли для нас проводилась екскурсія по монастирю Ясній Гурі, по Нижній Силезії (Шльозі, як вони кажуть). Вони, правда, намагались говорити повільніше, дещо нам пояснювати за допомогою міміки і жестів. Ми все-таки знаходили спільну мову, але все рівно, це було трішки важко. Екскурсовод теж втомилась нам пояснювати, і ми теж були втомлені, адже з 8-ї ранки до шостої вечора ми чули лише польську мову.

— У вас прокинулась генетична пам’ять, — говорили мені деякі викладачі.

Так, у мене бабця по батькові, Марія Прокопович, полька, і я в дитинстві чула цю мову, і це теж допомогло у спілкуванні.

Наше перебування в Польщі розпочалось з екскурсій – інша природа, інша краса: стародавні скелі, цікаві будинки, неймовірні вироби. Чистота і краса парків, ставків вражає. Особливо неймовірна краса Нижньої Силезії. Там такі високі піщані скелі, дуже гарні. Місцеві вироби дуже актуальні, особливо прикраси (штучного виробництва) високої якості. Штучні квіти-орхідеї виробляють з місцевого матеріалу, з глини і піску. Це настільки тонка і довершена робота, що не можна їх відрізнити від справжніх. А ще вражена їх місцевим сільським виробництвом: продають усе вироблене своїми руками, воно якісне, натуральне – це дуже в них цінується.

Лілія Миколаївна Михайленко, завідувач кафедри соціально-гуманітарних наук, доцент:

— Я вперше побувала у Польщі (в цій країні я ще не була). Відзначу таку проблему, яка виникла у нас, це знання іноземних мов. Ми зіткнулися там із цією проблемою і побачили, що потрібно вивчати мови. Англійська – це універсальна мова, яка необхідна для будь-якої країни, куди б ти не поїхав. Мені допомогло те, що я знаю болгарську (в мене болгарські корені, у Мелітополі живуть мої родичі). До нас у школу приїжджали викладачі з Болгарії, Софійського університету, і викладали в нас. Я ходила на ці заняття і вивчала болгарську мову. І ось я піймала себе на думці, що в мене включається ось цей механізм, і я поєднувала ці знання української, болгарської і польської мови. І я починаю спілкуватися, відповідати, але на болгарській мові. Але воно тут не діє. Мене не розуміють, а я польську не зовсім розумію. Та коли ми були на екскурсії, і вслухаючись у польську, слухаючи носіїв цієї мови, то вже деякий відсоток розповіді стає зрозумілим, і я розумію, про що йде мова.

Мені сподобалось, що всі установи там дуже естетичні: кабінети всі відкриті, можна пройтись по коридору і побачити, як проходить навчальний процес, що відсувається в аудиторіях. Оснащеність кабінетів вразила, бібліотека гарна – і все комфортабельно, практично, естетично – ось таке у них поєднання. Дуже вразив храм «Ясна Гура», монументальний, красивий, величний (у нас там була екскурсія). І, звичайно, гарна у них природа, чудові парки і прекрасні дороги.

Владислав Іванович Ямковий, доцент:

— У ході відвідування Краківсько-Ченстоховської височини учасники конгресу побували, зокрема, в Ойцовському національному парку, розташованому неподалік від Кракова, який славиться, насамперед, багатством геологічних форм і карстових явищ, внаслідок яких утворилися численні ущелини, печери і скельні утворення дивовижної форми, найвідоміше з яких «Мачуга Геркулеса». Велику частину парку займають ліси, головним чином, мішані, з високогірними злаками і теплолюбними рослинами.

Наступною зупинкою для відвідування екскурсантів став Замок «Пєскова Скала» — єдиний вцілілий із шести сторожових постів, що являють собою неприступні фортеці, прозвані Орлиними гніздами, побудовані в середні XIVстоліття вздовж старовинного шляху, який вів із Кракова до Вроцлава.

Третім на шляху екскурсії був середньовічний Замок «Огродзенець», побудований у XIV-XV ст. і розташований на найвищому пагорбі Краківсько-Ченстоховської височини – Замковій горі на висоті 515,5 м над рівнем моря. До сьогодні збереглися лише його руїни, які знаходяться на «Шляху орлиних гнізд» і доступні для огляду. Але і в такому вигляді фортеця чудово вписується в місцевість: із трьох сторін її захищають високі скелі, а периметр закриває кам’яна стіна, в’їхати можна по ущелині між скелями.

Приємно були ми, учасники конгресу, здивовані тим, що сам конгрес розпочався з виступу фольклорного колективу «Шльоски», який виконав на сцені залу пленарного засідання ряд народних польських пісень, зарядивши учасників заходу позитивом і гарним настроєм на всі дні роботи конференції.

Хочеться щиро подякувати  організаторам за таку насичену та різнобарвну програму конгресу та побажати й надалі тримати високо підняту планку щодо рівня проведення цього заходу, який щороку з нетерпінням чекають усі, хто хоч раз брав у ньому участь.

 

РОЗПОВІДАЮТЬ СТУДЕНТИ: НАШІ В ПОЛЬЩІ 

Чи всі помітили, що коридори інституту на початку квітня були  порожніші, ніж зазвичай? Це дійсно так, бо наші студенти-розумнички та викладачі представляли КЕІ на міжнародному рівні в Польщі.

Нагадаємо, 11-12 квітня 2019 року відбувся ІІ Міжнародний конгрес SMART SOCІETY 2019 і Академії Полонійній у Ченстохові, де студенти та викладачі КЕІ захищали свої роботи в одній з конференцій: у ІV Міжнародні науковій конференції «Глобальні аспекти світового господарства та міжнародних відносин в умовах нестабільності економіки»; у V Міжнародній науковій конференції «Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасних університетів»; у ІІ Міжнародній науковій конференції «Екологія та проблеми здоров’я».

Учасники отримали безцінний досвід у мистецтві презентації себе, свого інституту, своєї країни, у захисті своїх робіт англійською мовою; мали змогу послухати та поспілкуватися зі студентами ЗВО інших міст і навіть інших країн, дізнатися про їхнє мислення та світобачення.

У Польщі наших приймали дуже гостинно. Для учасників конгресу була розроблена ціла низка екскурсій: вони відвідали всесвітньо відомий монастир на Ясній Гурі, де знаходиться ікона Божої Матері Ченстоховської, цілий день гуляли замками та фортецями Кракова та побували у Краківському національному парку.

Ваші #РСС_КЕІ.

Враженнями від екскурсій поділилися учасники конгресу

*Історія відомого монастиря на Ясній Гурі починається в далекому 1382 році, коли князь Владислав Опольчик запросив кількох монахів Паулінів з Угорщини для того, щоб вони просували справу поширення християнства на польських землях. До заснованого нового монастиря, зусиллями того ж князя, була перенесена ікона Божої Матері з Белза, міста, яке сьогодні перебуває в Україні, на Львівщині. Сьогодні це один із найбільш шанованих образів у світі. Причому, шанованих, як католиками, так і православними.

*На завершення перебування у Польщі, незважаючи на ранковий суботній сніг, найсміливіші учасники конгресу побували у Кракові. У ці дні тут проходив традиційний Великодній ярмарок. Ми мали змогу скуштувати традиційні польські страви. Наприклад, супи (журек) та вареники за стародавніми рецептами: з гречкою, капустою та грибами, м’ясом або ж рульку та хліб зі смальцем і квашеним огірком. Солодощів теж не забракло.

*Ярмарок супроводжувався мистецькими заходами. Були представлені пасхальні обряди, конкурс на традиційну пальмову гілку тощо. За краківською традицією, на Ринку буде Великодній стіл, біля якого о 12:00 год. посвятять кошики. А в Поливаний понеділок з’явиться Сюда-баба, яка намагатиметься вимазати дівчат сажею та шукати собі спадкоємицю.

*Учасники конгресу під час екскурсії відвідали Ойцовський національний парк. Це найменший національний парк у Польщі, зате із безліччю вапнякових скель казкових форм різноманітної величини, з печерами і старовинними пястівськими замками. Парк розташований недалеко від Кракова і сьогодні, як і колись, славиться, насамперед, багатством геологічних форм. На території парку знаходяться скелі і кам’яні стовпи природного походження з вапняку Юрського періоду. Над долиною річки Прондніка на скелі височіє вежа і зруйновані стіни замку Ойцов, побудованого королем Каземиром Великим.

*Після Ойцовського замку ми відвідали другий замок – замок у Пєсковій Скелі. Колись дуже давно, в середні віки, король Казимир Великий на кордоні Польщі та Чехії побудував мережу замків для оборони Кракова від нападу чехів. Однією з найвідомішою є Пєскова Скала. Ці фортеці розміщувалися на вершинах скель і їх називали «орлині гнізда». З кожної такої фортеці видно сусідню фортецю. Це пов’язано з тим, що в середні віки повідомлення передавали за допомогою світлових сигналів. Тому якщо в цих прикордонних землях з’являлися війська противника, то про них швидко ставало відомо у Вавелі.

*Ще багато цікавого ми дізналися під час екскурсії по Силезії International Scientific
Congress Smart Society 2019



« Повернутися





Інформаційні партнери