День матері в Україні відзначають у другу неділю травня. Це свято – привід сказати мамі про те,
що вона найрідніша та найдорожча людина

11 травня, напередодні свята, на Арт-майдані, що на Поштовій, незважаючи на те, що збирався і накрапав весняний дощик, зібралося чимало людей. Організатором цього дійства стали Координаційний Центр допомоги воїнам АТО та їхнім сім’ям і Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Крім містян-криворіжців, тут багато бійців, співробітників Центру, студенти нашого інституту.

Розповідає Вікторія Самойленко, керівник Центру:

— Криворізький економічний інститут і Координаційний Центр допомоги організували сьогодні цей захід до Дня матері – «Без сонця не квітнуть квіти, без матері немає ні поета, ні героя», щоб показати значимість жінки у суспільстві. Показати, наскільки це є велике свято – мама в житті кожної людини. І, взагалі, у житті України! Тому що без жінки немає ні життя, нічого живого на землі. Тому ми хотіли подарувати щастя і радість усім жінкам, усім матерям. Для них – концертна програма, у якій залучені творчі колективи всіх районів міста: Народний дім (Металургійний район), Тернівська школа № 10, Криворізький навчально-виробничий центр та інші. Барди, танцюристи, співаки… У нас сьогодні благодійне пригощання: випічка, солодощі, цукерки, узвар, чай. Ми даруємо усім жінкам квіти.  Також у нас сьогодні безкоштовно роблять зачіски, коси заплітаємо. А ще вишивається у нас мапа Кривого Рогу. Є й дитячі локації – на щічках малюють орнаменти, на папері малюнки, на асфальті – побажанням мамам. Вісім шкіл беруть у цьому участь, а ми  їм за це приготували подарунки.

Говорить Катерина Дацко, декан юридичного факультету КЕІ:

— День матері – особисто для мене – це радісний день, тому що материнство – це те почуття, яке для мене є ні з чим незрівнянне. Тобто це дуже тонка тема для мене і найбільш приємна. Моїй доньці вже 7 років, вона першокласниця. Вона любить маму, а мама любить її.  Хоча, взагалі, вона татова доця. Так, як має й бути. І сьогодні день, коли Криворізький економічний інститут дарує радість усім дітям, радість їхнім мамам, які привели цих діточок сюди. Їм ми дарували кульки, солодощі, а ще – можливість зробити фотосесію на фоні нашого прес-банера. Ми намагаємось дарувати радість, і в нас це виходить. Ми вдячні Координаційному центру за запрошення стати учасниками цього свята і дійсно дарувати радість.

Долучається до розмови Валентин Орлов, заступник директора з науково-педагогічної та виховної роботи КЕІ:

— День матері – гарне свято. Це нові традиції – традиції українські, наші, національні. Та, можливо, й загальнолюдські – святкувати День матері. Ми сьогодні беремо участь у загальноміському заході, який організував Координаційний Центр допомоги воїнам АТО та членам їх сімей, і хочемо, щоб попри дощову погоду, був гарний настрій. Ми шануємо наших матерів, шануємо й тих, кого вже немає серед живих. Але є ті, кого ми можемо назвати своїми мамами – це літні жінки, це ті, хто виростили багатьох дітей, віддали своє життя заради своїх діточок. Тому це дуже добра традиція. Сподіваюсь, що вона буде мати продовження.

По-батьківськи обіймає бійців капелан, отець Юрій Ільків. Він до кожного привітний, вітає усіх зі святом і говорить нам:

— Без мами не було б життя на землі. Якщо мама у нас є (а в нас багато мам): є Мати Божа, є Мати Церква, є Мати Земля і та мама, яка народила, то ми так сжимаємо руку і Господь Бог нам помагає. Ми ту руку підіймаємо і говоримо: «Не йдіть до нас!»… тому захистити маму, жінку і дітей гріхом не являється. І дуже-дуже, коли ти стаєш старший, коли мама вже старенька, бачиш її руки – хочеться ті руки цілувати зранку до вечора. Вже два роки в мене мами немає. Тому бережіть мам, бережіть родини і все, що Бог дав, бережіть! Якщо ми будемо уміти берегти, у нас є добре і гарне майбутнє. Якщо ми не будемо уміти берегти, тоді наше майбутнє примарне, тоді нам будуть нав’язувати свої ініціативи, з яких вихід буде тільки один – в духовне рабство. Тому коли мама каже: «Синку, одівай шапку», це означає, що треба одіти шапку. Якщо мама каже: «Синку, іди поїж борщику», тоді йди бігом їсти борщик. Я коли служив в армії в Казахстані, я дуже згадував і мамин борщик, і мамин хлібчик, і мамину подушечку… мамине слово і мамині руки.

З поетичної збірки Юрія Ільківа «Криворізький Кобзар»:

                                                          МАМА

Мама, мати, матінко, матуся…                                  В моїм житті ти наче зірка рання,

Багато є ще невмирущих слів.                                 Мені даруєш світло і тепло.

Від них добра у долі я навчуся,                                Не марні були твої сподівання.

Твій колисковий пам’ятаю спів.                                 Я дякую тобі і вірю: не осудиш,

Матусю, в мене ти одна,                                           Навіть коли тернистий буде шлях.

Ріднішої для мене більш немає.                                 Мене ти, знаю, вірою розбудиш,

Ти як та квітка, що стоїть біля вікна,                         Вона, як сонце, у твоїх руках.

Мене завжди, як сонце, виглядає.

Привітайте своїх матусь, подаруйте їм радість!

***

Історія свята сягає корінням у початок ХХ століття. Ще в 1908 році молода американка Анна Джервіс, яка була родом з Філадельфії, виступила з ініціативою вшанування матерів. Цей день вона запропонувала у пам’ять про свою матір, яка передчасно пішла з життя. Ганна Джевіс довго писала листи в різні державні установи, зверталася до відомих осіб з ідеєю один день у році присвятити вшануванню всіх матерів. Зусилля дівчини не були марними, і вже у 1910 році штат Вірджинія (США) першим визнав День матері як важливе офіційне свято. Потім, крок за кроком, усе більше штатів почали впроваджувати у себе це свято. Згодом ця гарна традиція перейшла і в практику інших країн.

Після Першої світової війни День матері почали відзначати у Швеції, Норвегії Чехословацькій республіці та інших країнах. В Україні День матері відзначають із 1999 року. В Україні мама з глибини століть вважається берегинею домашнього вогнища та людиною, яка є рідною для всіх. Хоча в Україні свято День матері офіційно святкують лише кілька десятків років, вшановують матір у нашій країні набагато довше. Офіційно в Україні святкують День матері з 1999 року, з того часу, як президент Леонід Кучма підписав відповідний указ. Але насправді українці цей день святкували і раніше.

Наприклад, українська діаспора в Канаді ще в початку ХХ століття (у 1928 році) почала вітати матерів. А на наступний рік така ініціатива докотилася і до Західної України. У Львові в другу неділю травня організовували спеціальні зустрічі матерів і концерти для них. Тут цим займалася редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисілевська. Пізніше, за сприяння «Союзу українок» з Канади, вплинула на поширення цього свята по всій території Західної України. Потім за радянської влади свято категорично заборонили. Це тривало до 1999 року.

До речі, варто також відзначити, що це свято ще в часи Київської Русі і козацтва теж відзначалося, але як релігійне – місяць Пречистої Діви Марії. Воно й не дивно, адже мама дає життя, продовжує рід. Звичайно, матерів треба поважати і любити, а також дякувати їм за безсонні ночі і нерви, які вони витрачають на своїх дітей.

Отже, День матері – це свято на честь матерів, материнства, зв’язку матері з дитиною і вплив матерів на суспільство. Мама – головна людина в житті кожного. Той, хто дав життя і віддав вам і вашим сестрам та братам всі свої сили, передав знання і досвід. Не забувайте відвідати маму. Поки живі наші батьки, ми залишаємося дітьми. У цей день українці йдуть у гості до матері, вітають її і нагадують, якими важливими вони є в їхньому житті. Мама завжди самовіддано любить своїх дітей, незважаючи ні на що, і завжди рада нашим перемогам і щиро співчуває невдачам. Якщо в День матері ви не можете прийти до мами, то обов’язково треба подзвонити їй і сказати теплі слова і нагадати про те, як сильно ви її любите.

Мама – найдорожча людина в нашому житті.



« Повернутися





Інформаційні партнери