БОРІТЕСЯ — ПОБОРИТЕ!..


5 березня у лаунж-зоні інституту було проведено захід, присвячений 205-й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Здавалось би, скільки всього ми вже знаємо, скільки прочитано, вивчено і розказано про нього – нашого Світоча, Кобзаря, Пророка, але все нові й нові відомості розкривалися перед усіма, хто прийшов послухати лекцію. З великою увагою слухали студенти і співробітники КЕІ розповідь доцента кафедри іноземних та української мови Олени Миколаївни Гончаренко про поета. Емоційно й цікаво велася розповідь про не відомі раніше сторінки з біографії Кобзаря, його творчість, його життя. Саме на сакральному значенні для нашого народу, якою є постать Шевченка, й зупинилась лекторка, викликаючи емоції у вдячного слухача.

Доповнили виступ О.М. Гончаренко прочитані напам’ять поезії Т.Г. Шевченка студентами 1-го курсу Анною Неодничою, Ілієм Георгадзе і Прутяним. Книги про Т.Г. Шевченка, його твори і необхідну літературу надали для цього заходу працівники бібліотека КЕІ.

— Ми дізналися багато нових, цікавих фактів із життя Тараса Григоровича Шевченка, — говорить першокурсниця Аня Неоднича. — Невідомих фактів. Те, що ми вивчали в шкільному курсі, зовсім не те, що почули сьогодні. Нам було це зовсім не відоме. Я прочитала вірш «Чума», маловідомий вірш, він такий болісний, бо написаний у тяжкі моменти життя українського народу.

— Час летить дуже швидко, а ідеї Т.Г. Шевченка, пронизані через шедеври мистецтва слова, настільки потужні, що в нащадках вони відтворюють нашу історію. І покоління, які приходять на зміну наступним, ще більше й більше усвідомлюють, настільки вагома значимість  їхнього привнесення у життя всього нового. Але те все нове Тарас Шевченко чітко визначив ще два століття тому. І відчуваємо ми цю новизну, яку сьогодні узріваємо в навколишньому світі, – через призму його бачення історії, нашого минулого. В цій проекції через минуле, майбутнє і теперішнє життя. І як ми хочемо визначити, як же воно буде там далі, то він нам уже все написав. Тож відкриваймо книгу, читаймо Шевченка, його «Кобзар» – оце і є його заповіт нам, сьогоднішнім, і тим ще ненародженим нащадкам, які прийдуть на зміну нам. Адже його слово – вічне слово, бо це сутність існування нашої держави і нас, українців, як нації у цьому світі, — сказала Олена Миколаївна.

Переможницею конкурсу стала першокурсниця Софія Тищенко. Вона зайняла перше місце в першому турі Всеукраїнського конкурсу з ділової української мови.



« Повернутися





Інформаційні партнери