З 8 червня 2017 року на базі Центру довузівської підготовки та освіти дорослих Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» проводиться атестація щодо вільного володіння державною мовою та діють курси для держслужбовців із набуття компетентностей української мови (відповідно Постанови Кабінету Міністрів «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою» від 26 квітня 2017р.).

Курси проводять провідні фахівці кафедри іноземних та ділової української мов, спеціалісти-філологи міста. Центром довузівської підготовки та освіти дорослих розроблено комплекс програм курсів з української мови за різним обсягом годин і змістом.

Центром довузівської підготовки та освіти дорослих розроблено систему консультацій та атестації для слухачів курсів. На базі Центру постійно діє пункт видачі безкоштовних посвідчень для осіб, що мають оцінку «відмінно» з української мови, або ділової української мови, або української мови за професійним спрямуванням такі посвідчення є безстроковими і при необхідності (у випадку пошкодження або втрати) будуть видані дублікати посвідчень.

Отже, беззаперечним є той факт, що сучасна людина має у повній мірі володіти державною мовою, особливо якщо йдеться про державного службовця.

30 листопада на базі Центру довузівської підготовки та освіти дорослих складали іспити з української мови претенденти на державну службу. Цього вечора (а розпочався іспит о 17:00) у навчальному корпусі № 3, що на пл. Визволення, 2, зібралася група держслужбовців із міст П’ятихатки і Жовті Води. Всю документацію, потрібну для проведення іспиту, заздалегідь підготувала провідний методист Валентина Василівна Тимошенко.

«Сьогоднішні держслужбовці іноді допускають помилки при написанні документів, — після короткого вступу, перед початком іспиту, звернулася до слухачів доцент кафедри іноземних та української мов Олена Миколаївна Гончаренко.Яку ж ми державу будуємо, якщо у нас таке мислення і такі знання? Повірте, коли людина ясно мислить, тоді вона й ясно висловлюється. Треба чітко ставити перед собою мету і досягати цієї мети, і тоді реалізація її матиме успіх у подальшій роботі. Державна мова є пріоритетом, вона об’єднає всіх членів суспільства, дає можливість порозумітися з будь-яким представником іншої нацменшини. У 10 статті Конституції України чітко сказано, що державною мовою є українська. І це дає можливість зняти політичні питання та дискусії з цього приводу. Отже, рідну мову треба знати і ми її вивчаємо все життя».

Мотивацією щодо вивчення української мови є те, щоб її знати, володіти і послуговуватися нею. А якщо її дехто не знає, або знає не досить добре, слід підучити і вивчити її. І це не тільки для того, щоб виконувати свої функціональні призначення, а й ще для того, щоб користуватися нею. А це набагато складніше, адже знання мови – це знання державним службовцем своєї службової функції».

«Екзамен з української мови передбачає виконання чотирьох видів робіт, — говорить Артур Євгенович Іншаков, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри дошкільної освіти Криворізького державного педагогічного університету. – По-перше, це написання переказу, текст якого запропонувала доцент О.М. Гончаренко. Передаючи основні думки, їх записують слухачі на аркуші. Це письмова робота. 2-ге завдання – теж письмове, це виконання тестових завдань. Тут є 25 питань, які мають 3 варіанти відповідей, з яких треба обрати правильну і позначити це у робочому зошиті. Наступний вид роботи – повідомлення-презентація – це останній вид роботи, він усний – це ділова розмова за визначеним сценарієм».

Ще на початку було передбачено проводити курси протягом трьох днів, а вже після цього слухачі повинні були складати іспит. Сьогодні ж вони тільки складають іспит. Тож перед комісією стоїть завдання – за короткий час визначити рівень володіння українською мовою. На основі виконання іспиту, в залежності від того, які бали набирає слухач (від нуля до двох балів) буде видано сертифікат. Якщо слухач набрав від 0 до 1 балу, то вважається іспит не складеним, а якщо від 1 до 2-х балів (по балу за кожний вид роботи і взагалі), то вважається іспит складено.

Ділиться своїми думками з цього приводу Олена Миколаївна Гончаренко:

«Мета і завдання проведення атестації полягає в тому, щоб визначити рівень володіння державною мовою, надати вищим навчальним закладам (а наш заклад має таку можливість), тобто ми виявляємо, з’ясовуємо рівень знань української мови держслужбовцями, але цього замало. Нам потрібно проводити курси, бо курси дають можливість більш старанно підготуватися. Але якщо з певних причин вони не проводяться, то на основі іспиту ми лише визначаємо рівень знань. І вже за цим рівнем видається посвідчення. Тому наше завдання не лише визначити цей рівень, а ще й підняти, спонукати, тобто діяти мотиваційно, визначити мету і заданість, щоб слухачі самостійно піднімали свій освітній рівень. Коли ми визначаємо рівень атестації, ми проставляємо бали (від 0 до 2-х), і коли вони бачать, що в них вищий чи нижчий бал, то в процесі роботи над тестами і переказом з’ясовують, що вони чогось не знають, і тоді усвідомлюють, що потрібно братися за книгу і повторювати та вивчати правила. Тоді й буде бажання вивчити мову, і це дає мотивацію до самостійного її вивчення. У нас є такий проект вивчати мову саме за допомогою громадських активістів, волонтерів, які спонукають учителів і громадськість до цього, тому ми й задаємо цей тон і говоримо, що в нас є можливість навчитися вільному володінню мовою безкоштовно. Це проект Інституту політичного менеджменту «Говоримо українською». І це для держслужбовців, як і для багатьох бажаючих, буде велика користь. Отже, наше завдання полягає в тому, щоб не тільки визначити рівень знань претендентів, а й спонукати їх постійно підвищувати свій інтелектуальний рівень».

Спочатку в нашому інституті були курси, які дозволяли за 20 годин вивчити основні «ази», закцентувати увагу слухачів на граматиці, в першу чергу, на синтаксисі, тобто щоб слухачі знали, як саме вибудовується конструкція речень. Та при вивченні української мови існує велика проблема – трапляються русизми і їх слід позбутися, щоб очистити мову, особливо письмову (це поки що найскладніше). Але коли ми навчимось цьому, то тоді й результативність буде вищою і, зрозуміло, вищим буде бал.

Сьогодні ж, коли немає такої можливості проведення курсів, то варто зробити хоча б такі перші кроки – контроль для перевірки знань володіння українською мовою. Наше завдання полягає в тому, щоб спонукати до цього. Навики, уміння володіти усним і письмовим мовленням – це найголовніше. Усне мовлення під час презентації слухачі показали: вони уміють говорити й висловлювати свої думки, а от у письмовому, на жаль, помилки ще трапляються.

«Приємно вражає членів екзаменаційної комісії достатній рівень навичок володіння розмовним мовленням», — підтверджує наприкінці іспиту екзаменатор Артур Євгенович Іншаков.

Отже, згідно з отриманими підсумковими балами можна стверджувати, що всі слухачі впоралися із поставленими завданнями.

Говорить держслужбовець, спеціаліст відділу документального забезпечення Ірина Анатоліївна Желіховська:

«Мені у моїй роботі доводиться часто користуватися підручниками. При проходженні атестації мені багато чого довелося пригадати заново. Коли слухаєш текст і потім пишеш його по пам’яті – потрібно переказати запропонований текст своїми словами і вірно поставити розділові знаки. Для мене стало відкриттям і довелося все пригадати – це переказ. Мабуть, переказ я писала останній раз ще у шкільні роки. І це дуже складно: запам’ятати, викласти почуте, але в мене все вийшло. Хоча бачу, що треба ще займатися українською мовою. У мене є племінники, яким чомусь тяжко вивчати українську мову в школі (вони ще малі – навчаються у початкових класах). Треба бути наполегливими, щоб краще вивчати й собі. Я прийшла на іспит, щоб пройти атестацію, бо хочу подати документи на вищу посаду. Це також державна служба, і мені для того, щоб потрапити на неї, потрібні знання з української мови і сертифікат, який це підтвердить».



« Повернутися





Інформаційні партнери