Ченстохово (Республіка Польща) 

Сергій Володимирович Гушко, професор, перший заступник директора Криворізького економічного інституту ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»:

«Проведення міжнародного наукового конгресу в місті Ченстохова за участю представників із 12 країн сприяло обговоренню проблем сьогодення суспільства в контексті економічних, екологічних питань. Результатом обговорення є публікація наукових праць у журналі PNAP та презентація трьох монографій. Окрім суто наукових питань, учасники мали можливість доторкнутися до духовної спадщини Республіки Польщі».

Володимир Васильович Кулішов, професор кафедри міжнародної економіки Криворізького економічного  інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» і професор Академії Полонійної (Ченстохова), заслужений працівник освіти України:

«Наші студенти вже півмісяця навчаються в Академії Полонійній (Ченстохова, Республіка Польша) на першому курсі магістратури за спеціальністю «Економіка». Це Бархота Аліна, Буравцова Оксана, Бескровна Анастасія, Бортник Катерина, Суздаль Наталія. Після завершення місячного навчання вони будуть направлені на виробничу практику за програмою ERASMUS+ до університету в Румунію (місто Орадея). Після цього ми плануємо ще проведення двох ERASMUS+ в інших країнах Європи. Перший ERASMUS+ триватиме з вересня по грудень, а другий розпочнеться у лютому 2019 року. По приїзду в Польщу мною було проведено заняття для наших студентів і відпрацьовано програму підготовки магістерських дипломних робіт. Я особисто працював із ними в КЕІ і можу впевнено зазначити, що це одні з найкращих студентів, про що також свідчать їх дипломи з відзнаками».

Luminita Soproni University of Oradea, PhD – Globalization of the Romanian economy (Румунія):

 «Я працюю в університеті Орадея. Вже вдруге беру участь у науковій конференції в Ченстохові. Дуже хороше враження маю від неї. Значно покращилася організація цього заходу і піднявся рівень проведення конференції. Ми чекаємо ще на ваших студентів, бо на нас справила велике враження перша група студентів Криворізького економічного інституту, які навчалися у нас в минулому році. У 2018-му ми також очікуємо ваших студентів на практику в університеті Орадея».

Любов Григорівна Квасній, доцент кафедри економіки та менеджменту Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, член-кореспондент Академії  економічних наук України:

«У Ченстохові, на конференції міжнародній, організованій Полонійною Академією, я вперше. Враження у мене дуже й дуже позитивні. Я вважаю, що це надзвичайний вклад організаторів конференції у плані розвитку науки, розвитку співробітництва між науковцями різних країн, що дозволяє поєднувати наукові ідеї, використовувати передовий досвід  і, звичайно ж, обмінюватися цим досвідом з метою розвитку кожної країни, кожної науки в межах національного господарства.  Ми приїхали у складі наших співробітників, поєднуючи економістів і екологів. Тобто ми такою організованою групою приїхали і всі дуже задоволені організацією і проведенням конференції. Бажаємо усім подальших успіхів у зростанні наукового потенціалу нашої країни». 

Лєшек Беднарчук, професор Академії Полонійної:

 «Конференція дуже цікава і викликає велику зацікавленість у її учасників. Основним моїм предметом є вивчення слов’янської мови та її виникнення – слов’янське мовознавство, а також я вивчав походження слов’ян, їх прабатьківщину, міжмовні європейські зв’язки. Багато років працював у Кракові в педінституті викладачем, професором. Зараз на пенсії. А тут, в Академії, я почав працювати у середині 90-х років минулого століття. А ще раніше – на англійській (колишній романській) філології, навчаю студентів загального мовознавства: введення, методологію, лінгвістику, трішки кельтські (германські) мови. А словянськими мовами займаюсь уже багато років, головним чином, чеською мовою, а також білоруською і південнослов’янськими мовами: вивчаю лінгвістику, в основному, фонетику. Бував на таких і схожих конференціях не раз, але вперше виступав із доповіддю на секції «Гуманістика. Лінгвістика». Я трішки вивчав і українську мову. Був у вас у минулому великий український мовознавець Шевельов. Він написав фонологію української мови по-англійськи, а потім в українському перекладі. Що мене цікавить в українській мові, то це те, що є дуже багато схожих у неї рис із білоруською мовою, західноруською, особливо вимова звуку «г», вживання дифтонгів, «акання», українські діалекти.   Про себе що я можу сказати? Мій батько родом із Холмщини, є такий там народ лемки. Там є місто Збараж. Я житель Польщі, а народився у Вільнюсі (Литва). Моя мама родом із Закопане в Польщі, була наставницею-вчителькою, а батько працював лісником. Після Другої світової війни вони приїхали в Польщу. Тут я займався філологією. Щасливий, що двічі побував в Україні. Одного разу їхав із Вільнюса, з конференції, і заїхав на батьківщину мого роду, і тричі, коли працював у місті Санок, на півдні східної Польщі. Нам тоді зробили виїзд-екскурсію на Закарпаття, в Ужгород, Мукачево.  Це прекрасний край, високі гори, широкі полонини… Це було у квітні, вже було тепло і дуже гарно». 

 Світлана Терещенко, доцент кафедри української мови та літератури Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана:

«Це дуже представницька, гарно організована й високого рівня конференція. На такій конференції я вперше. Вражає зацікавленість людей у своєму дослідженні. Мене як лінгвіста тішить, що конференція проходить, практично, трьома мовами (польською, англійською, українською), причому синхронно. Все доступно і зрозуміло.  Враження у наших студентів теж дуже позитивні. З нашого університету їх приїхало на конференцію четверо і шестеро викладачів – це лише з нашої кафедри української мови та літератури».

Ірина Петрівна Васильчук, професор (Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»:

«Так, що особисто мені сподобалось? Ну, по-перше, сама організація конференції. Це вже була не конференція, а конгрес, який об’єднав декілька напрямків. Що саме важливо і що мені імпонує? Це те, що піднімалися тут різні питання, які мене цікавлять, а саме: сталий розвиток. Отже, це конференція екологічного напрямку і конференція соціального напряму. На сьогодні це дуже важливі питання, оскільки постає нагальна потреба виживання людства, і тому підняття цих проблем є дуже актуальним. Що ще мене вразило – то це відношення ректора Академії до учасників конгресу: він поводить себе як господар, дуже привітний і гостинний господар. Він жодного гостя не залишив без уваги, підійшов, привітався, запитав, як справи. І це дуже добре, оскільки показує, що гості, які прибули на конференцію, не є байдужими для нього. Вражає от така відкритість людини, така її людяність. І тому це, звичайно, дуже подобається».

«Мене звати Жозе Бутелю. Живу я в Ліссабоні, працюю в «Новобанку» над економічним і фінансовим аналізом. Це проект будівництва великих доріг, необхідних для держави. Банк робить позику і кошти повертаються із процентів, які надходять з усіх доріг. Запросив мене на конференцію професор КЕІ і Академії Полонійної Володимир Кулішов. Я із великим задоволенням прийняв це запрошення і взяв участь у роботі конференції для презентації банківської системи Португалії. Я сподіваюсь на подальшу співпрацю зі Криворізьким економічним інститутом та Академією Полонійною».

Анджей Мірські, професор Академії Полонійної:

«Це дуже важливо, що ця конференція нам удалася. У ній одній було декілька конференцій, зокрема, економічна, яка присвячена тому, як у складних умовах розвивати економіку своєї країни та міжнародну співпрацю. Тут були представлені дослідження як теоретичні, так і емпіричні. Друга конференція була присвячена здоров’ю, а третя –соціальній роботі. Дуже цікаво, що в одному місці зустрілися педагоги, геологи, економісти, психологи і змогли обмінятися досвідом. Це є дуже сучасний інтердисциплінарний підхід. Я вже приїжджав до Криворізького економічного інституту, мені у вас дуже сподобалося, тож сподіваюсь на розвиток подальшої співпраці».

Мирослава Скалік, доктор економічних наук, викладач Академії Полонійної (Ченстохова):

«Я дуже задоволена конференцією. Міжнародна співпраця дає нам дуже багато: погляд на науку під кутом різних мов, різних країн. Це є дуже цікавим досвідом: взаємне пізнання спільних поглядів на науку дружніх країн. Тож варто чекати нових зустрічей. Сподіваюсь на новий діалог, спільну конференцію, спільну інтеграцію. Заохочую всіх до такої співпраці».

Юрій Островерха, головний лікар обласного центру здоров’я у Львові:

«Мене найбільш цікавить проблематика неінфекційних захворювань в Україні, оскільки ми бачимо, що зараз у населення домінують серцево-судинні захворювання. А це знищує наш трудовий потенціал. Насамперед, про що говорить статистика, збільшилась захворюваність і смертність  особливо осіб працездатного віку. Оскільки ці захворювання обумовлені способом життя і поведінкою людей, тому, власне, дуже важливо, як на мене, професіонала, вміти, з одного боку, правильно впливати на різні аудиторії і формувати здоровий спосіб життя та господарське, дбайливе ставлення до власного здоров’я. З іншого боку, варто максимально мобілізувати співпрацю міжгалузеву, всіх партнерів  охорони здоров’я. Чому? Тому що, власне, в цій сфері протидії інфекційним захворюванням від медиків, у кращому випадку, залежить 10 відсотків. Це дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я. Але ще багато залежить від влади, від громадського сектору і від інших організацій, які несуть інформацію про здоровий спосіб життя. І це дуже важливо. Ось ми ходимо по Ченстохові і що нас найперше вражає? Чистота і відсутність стану підвищеної тривожності. Тобто ми тут себе відчуваємо комфортно і затишно. А це дуже важливо для людини.  Одна із цілей нашої участі в цій конференції – це те, що ми повинні зараз розглядати Польщу як певного лідера, який уже має величезний досвід. Тому співпраця з ними для нас дуже корисна, а, з іншого боку, для них також є дуже багато цікавого у співпраці і комунікації з нами, тому що ми є народ  талановитий, у нас є надзвичайно багато цікавих власних досліджень, про що й було продемонстровано на наших засіданнях. Ми дивимося оптимістично у майбутнє. В рамках такої співпраці, я вважаю, вона буде все більш тіснішою і результативнішою, тому я дуже дякую організаторам за те, що маю можливість бути присутнім тут і брати у цій конференції участь». 

Михайло Альохін (Криворізька загальноосвітня школа № 122):

«Психологічно складно відбувається взаємодія і взаємовплив людей різного покоління. Кожне покоління має свої особистісні риси, особистісні підходи і свої цінності. По-перше, саме міжпоколінний конфлікт долається шляхом того, що конкуренція, яка виникає часто в сучасному освітньому просторі, мотивує до змін. По-друге, позитивний досвід інших учасників і дифузний спосіб поширення інновацій мотивує до самовдосконалення і саме до сприйняття нового. По-третє, методичний супровід і психологічна підтримка, яку отримують учителі,  допомагають зменшити внутрішнє хвилювання і відторгнення інновацій і мають стримуючий характер. До того ж, певні залучення професійних тренерів і психологів, які інколи працюють із вчителями, допомагають налагодити більш ефективну внутрішню професійну комунікацію, подолати стрес, внутрішнє переживання і дійти до самоусвідомлення потреб змін».



« Повернутися





Інформаційні партнери