Проведена розмова (лекція, діалог, полілог?) зі студентами КЕІ – хороша нагода поспілкуватися, поговорити зі студентською молоддю. До нас 12 жовтня завітав професор кафедри економіки і підприємництва Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Михайло Петрович Сагайдак

Розмова з ним викликала жвавий інтерес, увагу і розуміння. Уважно слухали його не тільки студенти, а й було багато гостей, які спеціально прийшли, щоб прослухати цікаву лекцію столичного професора.

Про своє бачення цієї теми розповідає професор  Михайло Сагайдак:

— Для мене це перший досвід локальної майстерності критичного мислення, у якому я взяв участь. А це було на Всеукраїнському конкурсі майстерності. На цю майстерню було відібрано всього 20 осіб з України. Це був 4-денний семінар-тренінг у Затоці. Тут протягом цього часу тренери-фасилітатори  провели ряд методик і були, скажімо, «прокачки» для мізків дуже сильні, тому що нейронні зв’язки, які на сьогоднішній день існують,  і ті, дії, які ми звикли робити і вважаємо абсолютно нормальними, щоденними, міцно засідають у наші мізки. Так формуються нейронні зв’язки, які потім уже складно зруйнувати. Тому й необхідне критичне мислення.

Сьогодні ми це й розглянули разом зі студентами. Я акцентував увагу на політичному менеджменті, абсолютно не зачіпаючи політику, не приймаючи жодної зі сторін політичного процесу. Я розмовляв з аудиторією безпосередньо як з такими ж громадянами, як і я сам, щоб ми критично ставилися до тих речей, які нас оточують, щоб ми могли нормально аналізувати інформацію, яку ми бачимо, чуємо, яку читаємо. Ці всі моменти дозволять нам, як мінімум, переглянути свій світогляд у глобальному масштабі, а в локальному – дозволить нам приймати обмірковані, виважені рішення з використанням тих ресурсів, які є в наявності.

Це одна із необхідних компетенцій, тому що за результатами Давоського форуму 2016 року, коли світ перейшов на 4-у промислову революцію (де було озвучено компетенції 2020 року і на другому місці стоїть критичне мислення), то з 10 компетенцій на другому стоїть саме критичне мислення, а на першому – вирішення комплексних завдань.

Таких лекцій у мене буде низка, в т.ч. і в Криворізькому економічному, де їх буде принаймні дві. Перша, сьогоднішня, – це критичне мислення у політичному менеджменті у світлі тих подій, що відбуваються у країні; друга – критичне мислення крізь призму професійного зростання, що відбудеться у найближчій перспективі. Всі учасники отримають  додаткову інформацію на свою електронну пошту і зможуть детально ознайомитися з питаннями, щоб бути більш обізнаними, і потім  ми повернемось до конкретного опрацювання кожного з десяти методів критичного мислення.

Подібний семінар-тренінг буде проведений 22 жовтня у КНЕУ імені Вадима Гетьмана – для викладачів, студентів старших курсів і молодших.

Хочу побажати всім студентам КЕІ критично мислити, критично сприймати інформацію, розвивати себе, свої навички, уміти аналізувати інформацію. Я хотів би побажати всім, поки вони навчаються у вузі, навчитися умінню домовлятися у малих групах, у колективах.  Це важлива компетенція, яка є інтегруючою. Те, що нас роз’єднує, воно є, воно дієве, а те, що нас об’єднує, це ті механізми, які ми чи не хочемо сприймати, чи нам не дозволяють це робити. Тому такі лекції й допоможуть нам здобути, навчитися культурі критичного мислення.

Олександра Марянченко,
4-курсниця КЕІ:

— Михайло Петрович є моїм викладачем, тому для мене ця лекція була дуже цікавою і повчальною. Він завжди дуже цікаво проводить лекції. Його правильні й потрібні поради (навіть у простих речах) дуже актуальні і сприймаються з розумінням. На нашій спеціальності «Маркетинг» він у всіх студентах викликає лише позитивні відгуки.

Про критичне мислення я вже знаю давно і не раз була на подібних тренінгах. Мені це знайоме, а от для першокурсників це було досить повчальним і це потрібно знати. Наші реалії – дуже складні, тому треба вибирати правильну інформацію. Ставити все почуте, побачене під сумнів. Навіть у наукових роботах. Не копіювати, а проаналізувати все грунтовно. Слід запитати себе: чому, для чого це потрібно? Як зробити краще? Яка новизна інформації? і т. ін.

Багато хто з наших людей використовують методи європейські, американські. А чому б не використати азіатські методи? Треба аналізувати і ставити під сумніви все, що сприймаєш, і шукати кращий варіант.



« Повернутися





Інформаційні партнери