Таке свято у нас вийшло гарне – дуже гарне. Всі співробітники інституту зібралися разом, щоб пошанувати Святого Миколая, адже з давніх-давен Святий Миколай вважається покровителем українців і до нього з молитвами завжди звертаються усі.

По-домашньому затишне, по-святковому урочисте свято – кожен відчував піднесеність і доброту. А надала значущості цьому заходу доцент кафедри іноземних та української мов Олена Миколаївна Гончаренко. Вона розповіла про українські традиції щодо вшанування Святого Миколая, прочитала поезії, присвячені йому, згадала повір’я і прикмети стосовно цього дня. До її слів приєдналися й інші співробітники, які теж розповіли те, що вони знають про цього святого.

Щира атмосфера не полишала колектив до самого вечора. Гомоніли один з одним і всі разом, смакували різними смаколиками, тішились приємною теплотою простих людських стосунків – довіри, поваги і щирості.

Всім сподобалась ця нова ідея – святкування разом, єдиним колективом, єдиною родиною визначних подій. Сподіваємось, це стане доброю традицією — за філіжанкою чаю чи кави разом збиратися у дні великих свят.

Послухаймо, що говорять учасники свята

Вікторія В’ячеславівна Думіна, диспетчер ЦСК:

— Гарне це свято, дуже гарне. Такого ще у нас не було. Люди гарні прийшли. З хорошим настроєм. Чудовим був виступ Олени Миколаївни Гончаренко. Дуже чудово підготовлений, а мова яка гарна! Трішки вона ввела нас в історію, у наші давні традиції. Хоча в мене вже діти й великі, але подарунки чекають із нетерпінням. Чоловікові також подарунок приготувала і про себе, звичайно, не забула. Взагалі, настрій гарний і всі задоволені.

Валентина Борисівна Хоцкіна, доцент кафедри інформатики і прикладного програмного забезпечення:

— Свято чудове. Організація чудова. З почином! – як-то кажуть. Перший раз і так гарно вийшло. Для мене особисто це велике свято. Діти люблять і дорослі його шанують. Ніби поринаєш у казку, хоча вже й не дитина. Скільки б не було років, а все одно віриш у цю казку, чекаєш чогось незвичного, таємничого. Дуже приємна подія, здається, що ось-ось станеться щось казкове. Я вважаю, це дуже гарне свято, воно дарує надію і впевненість у краще майбутнє, у щось світле. Це хороший початок нової традиції. Ми вдячні адміністрації і профкому, що розпочали таку хорошу справу – от ми започаткували і надалі будемо продовжувати такі заходи, додаючи щось нове. Спасибі їм, що таке придумали.

Олена Миколаївна Гончаренко, доцент:

— Свято Святого Миколая об’єднує, зігріває наші душі і дає розуміння того, що любити ближнього – це є необхідність кожного дня. Це є ознакою того, що ми маємо радуватися і радувати інших від того, що ми бачимо одне одного.

Ірина Анатоліївна Пироженко, диспетчер:

— Мені дуже сподобалося сьогоднішнє свято. Ці історичні факти, що нам повідали, я просто у захваті від них. Наскільки це позитивна і об’ємна інформація. Наскільки яскраво, душевно, емоційно нам повідали про це свято. У мене хоч і доросла дитина, але вона ще вчора мені нагадала, що сьогодні Святого Миколая свято, і довелось зранку бігти купувати їй подарунок: солодощі, як звичайно, і маленький подаруночок.

Геннадій Олексійович Кочуєвський, заступник директора з фінансово-господарської роботи:

— Настрій чудовий. Я всіх люблю. Просто всіх люблю – що більше сказати? Цим все сказано.

Володимир Сергійович Лисенко, доцент кафедри інформатики і прикладного програмного забезпечення:

— Дуже подобається мені це свято. Багато народу. Така дружня атмосфера. Хотілося, щоб все це продовжувалось і в майбутньому, і щоб ми так завжди збирались разом всім колективом.

Ірина Геннадіївна Єгорова, доцент кафедри міжнародної економіки:

— Це день, коли дійсно у всіх гарний настрій, коли панує доброта, коли ми всі знову повертаємось у дитинство. І взагалі-то ми усвідомлюємо, що комусь потрібна ще наша допомога, яку ми і можемо, і маємо ще зробити – подарувати частинку свого серця іншим людям, для того щоб був гарний настрій і між людьми відносини покращувались.

Олексій Олександрович Казаков, асистент кафедри іноземних та української мов:

— Польща не є краєм релігійним, Польща є краєм вільним від релігії, тобто релігія відокремлена від держави, але традиційно вона дотримується католицької традиції, бо ще в Конституції від 3 травня 1791 року було записано, що домінуючою релігією є саме католицизм латинського обряду. Тож у Польщі день Святого Миколая відзначають 6 грудня. Це свято не є державним, але так само польські діти, як і українські, отримують цього дня подарунки. Раніше це були традиційно цукерки, солодощі, а зараз це здебільшого смартфони, велосипеди, а деколи і комп’ютери.

Алла Василівна Максимова, голова профкому:

— Всім добра, миру, злагоди і всього найкращого!

Тетяна Юріївна Бондаренко, доцент:

— У мене в дитинстві не було такого свята. Не знаю, чому. Сьогодні батькові телефоную, а він каже: «Це для маленьких дітей», а я кажу: «Я була слухняна, чемна дівчинка, тож заслуговую подарунка. У мене є цукерки під подушкою, а чоловікові я подарувала вітаміни для здоров’я… Я працюю багато років в інституті, але такого свята ніколи ще не було. І дуже хочеться, щоб було завжди щось таке спільне для всіх. Якби ще подібні захоли були навесні, влітку, восени. Деякі сумнівалися, деякі скептично дивилися на все це спочатку, казали: «Та що там буде…». А потім виявилось, що всі дуже задоволені. Ми вдячні тому, хто це вигадав. Звичайно ж, профспілці і дирекції інституту. Вчора був зібраний т.зв. оргкомітет, думали, як зробити краще: замовили в «Добробуті» пиріжки, купили цукерки – от і свято.

Валентин Валентинович Орлов, заступник директора з науково-педагогічної та виховної роботи:

— Сьогодні гарне родинне свято в нашому інституті. Дякуючи профспілковій організації, адміністрації інституту, ми зібрали трудовий колектив для того, щоб віддати данину пошани нашим національним традиціям. Традиція дня Святого Миколая ніколи нікуди не дівалася, і сьогодні хотілось от у такій теплій обстановці один з одним зустрітись. Ми працюємо на різних поверхах, і день від дня можемо не зустрітись один з одним, а от такий привід сьогодні є – сказати добре слово, виявити християнську доброчесність і пошану.


Андрій Валерійович Шайкан, директор КЕІ, професор:

— Дуже добре, що люди прийшли на свято, ніхто нікого не примушував. Дуже добре, що люди спілкуються одне з одним. Нам не вистачає якраз такого спілкування – живого. У нас є багато циркулярів, багато розпоряджень, «виконано – не виконано», а тут такий момент, коли ми спілкуємось усі на одному рівні, без чинів. І це найдорожче. Це створює якраз міцний колектив, який може виконувати будь-які завдання. А саме добре те, що люди сюди йдуть із задоволенням, створюється така атмосфера, що зранку хочеться йти на роботу – і це саме головне.



« Повернутися





Інформаційні партнери