15 травня 2019 року в UNIT.City відбулася Міжнародна екологічна конференція «Свідомий бізнес», в якій взяла участь помічник директора з організаційних питань та зв’язків із громадськістю Катерина Слюсаренко. 

Під час заходу була унікальна можливість зустріти одночасно представників провідних іноземних та українських компаній на одній платформі; отримати успішний досвід від 15 потужних спікерів; побачити презентацію інноваційних технологій та економічно вигідних кейсів, способів реалізації і впровадження проектів соціально відповідального бізнесу; отримання цілісної картини глобальних трендів у бізнесі до 2030 року.

У рамках конференції відбулися три дискусійні панелі:

* Recycling: «Думай екологічно – живи заможно»;
* Інноваційні та енергоефективні технології. Економічно вигідні бізнес кейси, які змінюють світ на краще;
* Впровадження інновацій на підприємствах і джерела монетизації зелених проектів.

У конференції взяли участь понад 1000 представників українських та іноземних компаній, власники соціально відповідального бізнесу, інвестори, представники виконавчої влади, міські голови, громадські організації, екологічні та технологічні експерти, діячі культури і засобів масової інформації, керівники ІТ-компаній, голови асоціацій, юристи, адвокати.

Так, старший радник ПРООН з демократичного реформування та сталого розвитку Marcus Brand зазначив, що компаніям потрібно приділяти більше уваги питанням зміни клімату. Він наголосив, що бізнесу потрібно забути про greenwashing* і змінити бізнес-модель із класичної лінійної моделі виробництва на економіку замкнутого циклу. Економіка замкнутого циклу або циркулярна економіка – модель економічного розвитку, заснована на відновленні та раціональному споживанні ресурсів; це система, в якій сировинні потоки ефективно управляється та переробляються.

На сьогодні однією із найважливіших проблем у світі є усвідомлення екологічної кризи, проблеми зміни клімату. За даними ПРООН, тільки 16% українців усвідомлюють проблеми кліматичних змін і відповідального ставлення до навколишнього середовища. В Європі ця цифра становить більше 50%.

Цікавим був виступ Романа Ільченка – голови компанії EcoAir, експерта з девелопменту та інвестування проектів у галузі утилізації відходів, очищення повітря та води. Він розповів про сучасні тренди інвестування у рециклінг, на прикладі власного переробного заводу показав, як відходи перетворити в доходи.

Марина Саприкіна – голова Центру КСВ, розповіла про кліматичні зобов’язання бізнесу. Вона наголосила, що кліматичний нейтралітет – це глобальна тенденція, до якої повинні долучитися українські підприємства. Кліматична нейтральність – це скорочення і балансування (компенсація) своїх викидів компанією. А для цього компанії мають створити реєстр, вирішити, як можна скоротити викиди, перейти на відновлювальну енергетику, залучити співробітників і збалансувати (компенсувати) залишки викидів. Спікерка також зазначила, що КСВ-менеджерам варто ознайомитися з трьома документами: GHG протокол, Паризька декларація і Цілі сталого розвитку.

На мою, думку Україна може й повинна обрати шлях досягнення «кліматичного нейтралітету» — економіки без шкоди клімату — інвестуючи в реалістичні технологічні рішення й адаптуючи відповідним чином свої дії в таких ключових галузях, як промислова політика, фінанси або наукові дослідження, і гарантуючи при цьому необхідну соціальну справедливість.

Клавдія Шевелюк – консультантка зі сталого розвитку, співзасновниця громадської організації «Responsible Future» — зазначила, що згідно результатів дослідження Стокгольмського центру сталого розвитку, у найближчі 50 років відбуватимуться безповоротні зміни, що визначать майбутнє нашої планети на наступні 10 000 років. Здатність сприймати зміни, уміння людей, організацій і систем адаптуватися до будь-яких змін і продовжувати розвиток є сталістю. Раптові зміни в сучасних умовах ведення бізнесу часто тягнуть за собою кризи і навіть катастрофи. Перетворення криз на можливості – це також про сталість. Як зазначила спікерка, позитивні зміни стануть можливими тоді, коли трикутник «бізнес-влада-громада» працюватиме в партнерстві. Переосмислення бізнес-моделей розкриває інноваційний потенціал. Інновації розкривають циркулярність. За словами Клавдії Шевелюк, сьогодні її меседж був про переосмислення способів ведення бізнесу чи підприємництва як нагальної потреби, оскільки іншої планети Земля не існує. Ми, людство, винні біосфері за всі природні ресурси, які ми століттями черпаємо з надр Землі.

І, на останок, хочу навести цитату зі Звіту Living Planet Report Всесвітнього фонду дикої природи, яку всім нам необхідно усвідомити: «Ми – перше покоління, яке точно знає, що знищує планету. І ми з вами – останнє покоління, яке має шанс врятувати її!»

*Слово «greenwashing» (буквально, «зелене відмивання», іноді «зелений камуфляж»), ввів у вживання американський біолог й еколог-активіст Джей Вестервельд (Jay Westerveld) ще у 1986 році. Зелений маркетинг — це підвищення лояльності споживачів, впізнаваності бренду та обсягу продажів за рахунок випуску екологічно чистої продукції або використання екологічних технологій виробництва. В історії розвитку зеленого маркетингу чимало випадків, коли гучні заяви виробників про екологічність їхньої продукції виявлялися перебільшеними. Така імітація екополітики отримала назву «greenwashing» або «зелене відмивання».



« Повернутися





Інформаційні партнери