24-25 травня 2019 року в Rezekne Academy of Technologies (Латвія) відбулася Міжнародна конференція «Societe. Intergration. Education», у якій взяли участь науковці Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: професор С.В. Гушко, професор В.В. Кулішов, професор І.П. Васильчук, доценти К.В. Слюсаренко, Н.В. Волошанюк, М.М. Садовенко, старший викладач О.А. Гушко

Резекненська академія технологій (РАТ) — це державний навчальний заклад, який надає можливість отримати вищу освіту в Європі англійською мовою. На даний момент у вузі проводяться більше 20 англомовних програм навчання. На базі РАТ проводяться наукові дослідження, беруть участь у програмах, що фінансуються ЄС. Тут працює один дослідницький інститут і шість дослідницьких центрів. Крім того, вуз регулярно організовує місцеві і міжнародні конференції.

Резекненська академія технологій бере участь у програмах обміну студентами та академічним персоналом. На сьогодні у РАТ — 185 партнерських навчальних закладів у 31 країні. За мобільністю академічного персоналу і студентів вуз займає друге-третєе місце серед вищих навчальних закладів Латвії. Тут навчаються студенти з таких країн, як Фінляндія, Грузія, Казахстан, Узбекистан, Литва, Індія, Бангладеш та ін. З 1999 року навчальний заклад бере участь у програмі обміну студентами Erasmus. За ці роки можна відзначити вдалий досвід співробітництва з університетами в Австрії, Бельгії, Данії, Болгарії, Фінляндії, Німеччини, Греції, Португалії, Польщі, Литві, Туреччині, Швеції, Іспанії, Великобританії.

Вчені з 25 країн брали участь у пленарному засіданні в посольстві Латгалии GORS. Голова Оргкомітету конференції, доктор технічних наук, професор Велта Лубкіна відзначила, що кількість відвідувачів із кожним роком збільшується. «Минулого року у нас було 180 учасників. Нинішнього року беруть участь у конференції 240 учасників з 25 країн світу. 322 статті опубліковано у семи збірниках наукових праць (688 авторів), у яких науковці діляться своїм досвідом», — сказала вона.

Ректор Резекненської академії технологій професор Івета Мітуле привітала учасників і відзначила широке коло питань, які були представлені на конференції, і підкреслив, що це найбільша наукова конференція за межами столиці держави. Вона також зазначила, що це велика можливість для її учасників знайти нових партнерів, отримати нові ідеї і розпочати нові проекти.

Роботу конференції «Society. Integration. Education.» було організовано у 14 різних сесіях. На другий день учасники мали можливість відвідати різноманітні майстер-класи та набути практичних навичок.

На закритті конференції Міністр освіти і науки Ільга Шуплінська представила майбутні зміни в системі освіти Латвії та світові освітні тренди.

Актуальними були виступи представників із різних університетів – із Великобританії, США та Латвії.

На конференції піднімалися актуальні питання сучасної освіти: використання цифрових технологій у навчанні, нові методики навчання. Колектив Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» взяв участь у пленарному засіданні та економічних секціях. На трьох економічних секціях виступили наші науковці.

Виступ професора С.В. Гушка був присвячений питанням управління компаній, а саме: в контексті цифрового маркетингу. Розглядалося питання просування освітнього продукту, ребрендингу, реалізації концепції SIO, тобто активізації пошукових систем. Це знайшло цікавий інтерес аудиторії саме у контексті просування освітнього продукту, тому що це питання є на сьогодні досить актуальним.

Жваву дискусію викликав виступ професора І.П. Васильчук, яка підняла питання соціального підприємництва та інструментів його фінансування. Було розглянуто світовий досвід і сучасний стан соціального підприємництва в Україні. Колеги поділилися досвідом стану соціального підприємництва в Латвії. У своїй статті «Таксономія соціальних фінансів у забезпеченні переходу до сталої економіки» Ірина Петрівна визначила основні пріоритети. Вона, зокрема, зазначила:

— Успішна розбудова сталої економіки та суспільства згідно Цілей сталого розвитку (ЦСР-2030) потребує скоординованих зусиль урядів, бізнесу та громадянських спільнот щодо встановлення уніфікованих та зрозумілих норм і правил ведення економічної діяльності. З цією метою Європейський Союз приступив до розробки таксономії сталого розвитку , яка дозволить забезпечити однакове розуміння змісту видів діяльності підприємств, проектів та інвестицій, які відповідають критеріям сталості. Водночас, це дозволить інвесторам і кредиторам мати чітке уявлення про вибір інвестиційних стратегій, які адекватні визначенню сталих інвестицій, що має привести до кращого фінансування сталого розвитку.

Трансформація фінансової системи відповідно до вимог сталого розвитку зачіпає і таку важливу його складову як соціальні фінанси (інвестування та кредитування), що має свої особливості, обумовлені, зокрема, специфікою кожної країни. Для реалізації потенціалу ринку соціальних інвестицій та позик необхідна уніфікація підходів до розуміння основних понять процесу соціального фінансування.

Метою дослідження є розробка пропозицій щодо класифікації суб’єктів та об’єктів підсистеми соціальних фінансів для узгодження зsustainability taxonomy. Проаналізовано становлення соціального підприємництва та фінансів в Україні. За результатами проведеного дослідження визначені найбільш релевантні класифікаційні ознаки соціальних підприємств та інвестицій і запропоновано рекомендації щодо інтеграції таксономії соціальних фінансів до таксономії сталого розвитку.

Про Україну. Становлення соціального підприємництва в Україні має нетривалу історію (з початку 2000-х років) і зовсім незначний досвід як функціонування, так і фінансування. Лише в останні п’ять років за активної міжнародної підтримки міжнародних організацій та проектів активізувалася діяльність соціальних підприємців і волонтерів, а термін «соціальне підприємництво» увійшов у академічний дискурс. Головною перепоною слід назвати правову невизначеність поняття «соціальне підприємництво» та відсутність його нормативно-законодавчого регулювання. Крім того, як наслідок пострадянського минулого, в українців атрофувалися і ще не встигли напрацюватися навички філантропії і благодійності як складових культурного коду нації. За проведеним опитуванням респондентів, переважна більшість діючих соціальних підприємств створюється заради вирішення соціальних проблем (близько 70%), таких як підвищення якості життя представників вразливих груп населення, розвиток місцевої громади та забезпечення здорового способу життя. Екологічні цілі не є пріоритетними (менше 30%) й орієнтовані на переробку сміття і токсичних відходів, економне використання ресурсів і розвиток «зеленого» туризму. Опитування показали, що для 50% респондентів єдиним джерелом фінансування є їх комерційна діяльність, менше 50% підприємств отримали гранти, близько 25% як стартовий капітал мали кошти засновника, а 20% соціальних підприємств отримали доступ до кредитних ресурсів. На виконання своєї соціальної місії підприємства виділяють від 5 до 100% чистого прибутку, на реінвестування спрямовують від 20 до 100%, а на інші цілі – від 10 до 40% чистого прибутку. Фінансування діяльності соціальних підприємств з боку фінансових організацій не набуло поширення, відомі лише окремі програми підтримки з боку міжнародних фондів та організацій.

До причин, які стримують розвиток соціального підприємництва та соціального інвестування в Україні, слід віднести: відсутність правового регулювання та програм стимулювання, зокрема, і податкового; низька активність державних органів і місцевих громад; низька обізнаність широкого загалу щодо сутності та можливостей соціального підприємництва; низький рівень життя та інертність громадян тощо.

Звичайно, наша делегація подякувала організаторам і господарям конференції за запрошення і теплий прийом та відзначила високий рівень організації конференції. Подякували за надану можливість поспілкуватися з науковцями інших країн з актуальних питань економіки та фінансів.

Доцент Наталя Володимирівна Волошанюк разом із колегами професором Олегом Терещенком та Дмитром Савчуком розкрили тему «Ставка витрат на інвестиційний капітал на ринках, що розвиваються», в якій обґрунтували рекомендації щодо порядку розрахунку ставки витрат на власний (інвестиційний) капітал з урахуванням особливостей діяльності корпорацій у країнах, що відносяться до EM (Еmerging Markets).

Поділилася враженнями про конференцію доцент Марина Михайлівна Садовенко:

— Ми щиро вдячні організаторам конференції за можливість долучитися до цікавого інтелектуального контенту. Я вдячна колегам за обговорення результатів доповідей, за небайдужість до актуальних проблем економічної науки. До зустрічі і творчої співпраці!

Підводячи підсумки, перший заступник директора з науково-педагогічної та навчальної роботи, професор, доктор економічних наук Сергій Володимирович Гушко, зазначив:

— Даний захід носить системний характер. Наш навчальний заклад вже вчетверте представлений на такому зібранні. Це вкотре говорить про те, що є можливість дійсно поспілкуватися зі своїми колегами-однодумцями, намітити напрями співпраці, почути один одного і в подальшому просувати, імплементувати європейські освітні цінності. Враховуючи те, що наш навчальний заклад позиціонує себе як заклад європейського зразку, то ж саме участь у міжнародних наукових конференціях, на мою думку, є важливою складовою навчального процесу. Без безпосередньої участі неможливо розуміти, що таке сучасна європейська освіта. Без цих комунікацій немає перспектив.

Свої думки висловила Ілута Арбідане, декан факультету економіки і менеджменту Rezekne Academy of Technologies:

— З українськими вченими тепер у нас є наукові відносини, за результатами спільних досліджень надруковані статті. Останнім часом ми беремо участь у спільних наукових заходах, наприклад, конгрес у Ченстохові (Польща). Це гарний напрямок співробітництва, який дозволяє об’єднати зусилля науковців для вирішення актуальних проблем економіки України та Латвії. Це, звичайно, перспективне співробітництво і на майбутнє, тому що коли приїжджають до нас великим колективом, є можливість налагодити більш тісний взаємозв’язок між викладачами, обговорити сучасні тренди в освіті. Викладачі із задоволенням спілкуються один з одним, маючи спільні інтереси. Ця жива розмова є набагато дієвішою, аніж через Інтернет.

Проведення спільних наукових заходів, обміни науковою та науково-методичною літературою, проведення стажувань студентів, підготовка та публікація спільних наукових статей за результатами спільних досліджень і є важливими напрямками співробітництва. З Україною у нас такі зв’язки вперше (ви в нас єдині). У нашого навчального закладу налагоджено міжнародне співробітництво з польським університетом та білоруським, з литовськими колегами. В Європі у нас є Еразмус-проекти, які ми реалізовуємо. А ще хочу додати: дуже важливо, що в нас із вами був такий момент – ми маємо спільне минуле, тому в нас багато спільних понять стосовно освіти і науки. І це завжди цікаво, тому що ми всі вийшли із Радянського Союзу, а сьогодні ми увійшли в Європу. У вас те ж саме відбувається. І цей досвід дуже цікавий і важливий. А ще дуже важливо, що ми можемо спілкуватися на мові, яка всім зрозуміла. Коли говориш мовою, яку розумієш, без перекладача, відчуваєш кожен її нюанс, тому що англійською ми не так можемо сприймати всі нюанси, які передає співрозмовник. То ж ми легко сприймаємо всі нюанси, і тому спілкування між нами відбувається дуже легко.

Говорить про своє бачення перспектив на подальшу співпрацю професор КЕІ Володимир Васильович Кулішов:

— Вперше був здійснений потужний десант викладацької команди Криворізького економічного інституту, який поїхав на Міжнародну конференцію в Резекне. Якщо в минулому році взяли участь у Міжнародній конференції чотири викладачі, то нинішнього – вісім, що дало змогу більш потужно розширити наукові зв’язки і співпрацю з викладачами Резекненської технологічної академії. Також була зустріч зі своїми колегами-науковцями – викладачами з кафедри економіки. Були проведені напрацювання на майбутню співпрацю.

Про знайомство із науковцями Криворізького економічного і розпочату сумісну наукову діяльність розповідає Ірина Миколаївна Онопрієнко, доцент кафедри маркетингу (факультет економіки та менеджменту):

— Наша співпраця з Вашим університетом розпочалася давно, коли Володимир Петрович Онопрієнко співпрацював разом із професором Володимиром Васильовичем Кулішовим. Тему, яку ми представляли на конференції – «Продовольча безпека. Шляхи інтеграції економічних пріоритетів та екологічного імперативу». Тобто ми поєднали тему: я як економіст, а Володимир Петрович – як еколог. Вийшов такий-от симбіоз. Думаю, що це дуже важливо і актуально на сьогодні. Ми раді, що взяли участь у цій конференції і познайомились із колегами з КЕІ особисто. Всі досить цікаві й креативні особистості, з ними ми готові продовжувати співпрацю й надалі. Цей захід цікавий та перспективний також у плані інтеграції, кооперації різних вчених не тільки з України, але й з інших країн, тому налагоджуємо зв’язки із колегами з академії Резекне. Будемо і в подальшому співпрацювати разом. Думаю, що участь у таких наукових заходах є не останньою.

Доповнила розповідь про конференцію доцент Катерина Слюсаренко.

— 23 травня нам пощастило взяти участь в заключній конференції щодо результатів реалізації латвійсько-литвського проекту «SalesLabs». Даний проект був спрямований на запровадження нового методу навчання – Project Based Learning – в Rezekne Academy of Technologies (RTA) та Northern Lithuania College (NLC). Наразі відбувся третій навчальний семестр, де студенти вивчали предмети на практиці, працюючи з реальними задачами місцевих компаній на десяти покращених навчальних курсах. Цей новий метод навчання в Резекненскій технологічній академії буде запроваджений з наступного року майже на всіх курсах. Під час конференції відбулося обговорення особливостей застосування методу Project Based Learning. Для нас особливо цікавим було почути про основні досягнення проекту, досвід управління проектами, напрямки покращення процесу навчання з точки зору викладачів, підприємців і студентів. Конференція відбулася в актовому залі Центру творчих послуг Східної Латвії «Zeimuļs». Будівля має один із найбільших «зелених» дахів у країнах Балтії. Візуально вежі будівлі нагадують два олівця, прикрашених латиськими орнаментами.

Що стосується безпосередньо конференції «Society. Integration. Education.», то хочеться відзначити широке коло актуальних питань, які обговорювалися під час роботи секцій. Результати наших досліджень викликали велику зацікавленість з боку учасників конференці та отримали належну оцінку. Всі учасники отримали сертифікати. Ми щиро дякуємо колегам RTA за цікаву дискусію і гарну організацію конференції!

Наші науковці з великою цікавістю познайомилися з процесом навчання в академії, відвідали деякі студентські аудиторії, заглянули і в лабораторії мехатроніки та лазерних технoлогій. Викладачі спеціальності «Мехатроніка» ознайомили з процесом навчання та роботою лабораторії, показали як працюють 3-D принтери та інше обладнання. З особливим інтересом вони прослухали пояснення викладачів академії про лазерну систему, лазерний промінь, який локально діє на поверхню матеріалу і нагріває тільки необхідну зону, де в результаті відбувається зміцнення матеріалу, а також про лазерне різання, зварювання, закалювання.

 

У цих світлих і просторих лабораторіях отримують практичні навички студенти. Вони на практиці дізнаються, як слід діагностувати обладнання, знайти оптимальні режими та програмувати. Студенти навчаються не тільки теоретично, а й самі отримують практичні навички роботи з лазерним променем.

Учасникам конференції була надана можливість прослухати виступ ансамблю «Латгалі». Музиканти представили три композиції в автентичному, народному стилі, які виконали з великим піднесенням, що викликало особливий інтерес у слухачів до їх творчості. А неформальне спілкування у Лузнавському замку принесло велике задоволення для всіх.

Увечері всі були приємно вражені поїздкою до садиби графа Станіслава Кербедза, поляка за походженням, який народився у Литві, професора, почесного члена Петербурзької академії наук, яка підкорила своєю загадковістю і таємничістю. Це літня резиденція родини Кербедзів і центр мистецтва та відпочинку, куди працювати і відпочивати приїжджали як відомі, так і молоді та талановиті музиканти, літератори, художники і скульптори.

Існує легенда, що душа колишньої господарки Лузнавської садиби, Євгенії Карбедз, Доброї Дами, після смерті повернулась у це місце, де вона була щаслива і любима. Вона була художницею і знавцем мистецтва, меценаткою, яка підтримувала молоді таланти. І, можливо, завдяки саме її невидимій присутності, садиба лишилася в незайманому стані і пережила всі війни, всі переміни і відновилась до нового життя.

Приємно було походити і помилуватись красивими краєвидами біля цього загадкового замку, ніби доторкнутись до романтичної історії великого кохання…



« Повернутися





Інформаційні партнери